Рекурсія у програмуванні

Рекурсія – це метод програмування, який дає змогу функції багаторазово викликати себе доти, доки не буде виконано умову завершення. Умова завершення змусить функцію повернути значення або виконати будь-яку дію, або викликати переповнення стека і збій програми.

Види рекурсії

Існує кілька типів рекурсії, які можна використовувати в програмуванні:

1. Хвостова рекурсія. Це форма рекурсії, за якої рекурсивний виклик є останньою операцією у функції перед її поверненням.
2. Взаємна рекурсія. Це форма рекурсії, за якої дві або більше функцій викликають одна одну по черзі. Це можна використовувати для алгоритмів пошуку шляху та їм подібних.
3. Нескінченна рекурсія. Це форма рекурсії, за якої функція нескінченно викликає сама себе, не досягаючи умови завершення.
4.  Інші

Навіщо потрібна рекурсія в програмуванні

Рекурсія дає змогу програмістам розбивати складні проблеми на підзадачі, а потім розв’язувати їх за допомогою однієї й тієї самої техніки. Це дає змогу уникнути використання складних структур керування, як-от цикли, і замість цього застосовувати чистий модульний підхід.

Рекурсія також дає змогу програмістам реалізовувати складні алгоритми, що вимагають повторюваних операцій, таких як бінарні дерева пошуку або послідовності Фібоначчі.

def factorial(x):              "Це рекурсивна функція знаходження факторіала цілого числа."""

    if x == 1:

        return 1

    else:

        return (x * factorial(x-1))

num = 3

print("The factorial of", num, "is", factorial(num))